Гірськолижний спорт почався на горі Тростян

Славське знають як найпопулярніший гірськолижний курорт Львівщини, але насправді туристів тут багато впродовж цілого року. Містечко зі всіх сторін оточене мальовничими вершинами Сколівських Бескидів. Середні висоти тут 1000–1200 м. Ми вже розповідали вам про гору Високий Верх (1242 м), а тепер розкажемо про ще одну популярну гору в Славсько – гору Тростян (1232 м).
Гора Тростян знаходиться на відокремленому, обмеженому долинами річок Опір і Головчанка, хребті масиву Сколівські Бескиди. Гора складається переважно з пісковиків. Круті північно-східні схили вкриті смерековим лісом, південні ж більш пологі та малолісисті. Сама вершина Тростяну плоска, привершинна частина полога, вкрита трав'яною рослинністю. Унікальний місцевий мікроклімат забезпечує безвітряну погоду з великою кількістю снігових опадів зимою та стабільним сніговим покривом майже до квітня, що й зробило з гори Тростян хороший гірськолижний курорт. Але це місце влітку не менш популярне ніж зимою. З вершини гори Тростян відкриваються прекрасні краєвиди на карпатські хребти з вічнозеленими хвойними лісами. Літом тут повно ягід. Це і чорниця, і дика лісова малина, і ожина. Осінь – час грибів, а тому, гуляючи місцевим лісом, навряд ви повернетеся додому без білого гриба. Крім грибів та ягід тут збирають лікарські трави: іван-чай, звіробій та інші. Бойки готують з цих трав різноманітні смачні карпатські чаї, які можна придбати, або ж назбирати самостійно щоб дома потішити себе холодними зимовими вечорами. На горі Тростян біля верхньої станції витягу є кафе та ятки з сувенірами, бойківськими напоями та стравами. Тут є можливість покататися на конях або квадроциклах влітку та снігоходах взимку.

Тростян – це легенда серед досвідчених лижників, особливо старшого покоління. Як так сталося? Почалось все ще з другої половини XIX століття, в часи Австро-Угорщини, коли цими місцями володіли барони Гредлі (про їх палац у м. Сколе дивіться тут). Тоді бойківське містечко Славське почало розвиватися як курорт. Перший ж гірськолижний спуск з трамплінами та примітивним витягом обладнали у 20-30-х роках XX століття на гору Погар (857 м). У 1960 році залишки цих старих споруд знайшов Анатолій Архангельський, пам'ятну таблицю якому можна побачити на вершині гори Тростян, бо фактично він відкрив для широкого загалу Тростян як гірськолижну базу. Архангельський багато років пропрацював у спортивному товаристві «Динамо» та був ініціатором і керівником будівництва майже всієї місцевої спортивної інфраструктури. Одна з вулиць Славська названа в пам'ять про Анатолія Архангельського.

Отже, перші бугельні витяги на Тростян ввели в експлуатацію у 1968 році. А крісельний підйомник на гору Тростян ввели в експлуатацію у 1976 році. Загалом у 1968–1976 роках було побудовано 6 бугельних та один крісельний витяги, які працюють й дотепер. Славське став тоді найкращим гірськолижним центром СРСР. У ті часи й почалася гірськолижна слава Славська (вибачайте за тавтологію), цьому сприяло хороше залізничне сполучення (як внутрішнє, так і міжнародне), хороший клімат і сучасна, як на той час, інфраструктура. Та з того часу пройшло вже майже 50 років… Гірськолижний комплекс Тростян й далі належить фізкультурно-спортивному товариству «Динамо», тепер України. Та, на жаль, інколи складається враження, що нашій державі спорт не потрібний… Зараз Тростян – це навчально-спортивна база олімпійської підготовки «Динамо» – тут регулярно проводяться змагання і тренування збірної України з гірськолижних видів спорту, але відчуття тут таке, що інфраструктура зависла десь у золотих 80-90-х роках минулого століття. Єдине благо, що готельчики і кафешки вже з нашого часу. Та для любителів хороших лижних трас та неймовірних краєвидів ці нюанси не становлять проблеми, тому любителів лиж тут немало.

Гірськолижний відпочинок на г. Тростян
Гора Тростян від смт. Славське знаходиться на захід за 2 км, якщо ж рахувати від залізничної станції Славсько, то трохи більше ніж 6 км. Біля вокзалу вас здивує велика кількість УАЗіків – це місцеве таксі. Так, без повнопривідного автомобіля ви сюди не доберетеся, хіба що любите ходити пішком. УАЗіки за певну плату вас доставлять до самого підйомника у підніжжі гори Тростян що літом, що зимою. На гору Тростян підйомник працює цілий рік, правда не в гірськолижний сезон тільки у суботу та неділю. Підйомник на Тростян однокрісельний з пропускною здатністю 400 осіб за годину, його довжина складає 2700 м з перепадом висот 550 м, що робить його одним із найдовших витягів в українських Карпатах. Сам підйом витягом на гору триває близько 30 хвилин. На горі Тростян влітку можна гарно порелаксувати – фото виходять просто неймовірні. А от взимку на Тростяні до послуг відпочиваючих є 11 трас, 6 з яких міжнародні: для слалому, супер-слалому і слалому супер-гіганта. Траси Тростяну підходять для лижників з різним рівнем підготовки.

Гору умовно ділять на Центральну, Північну та Західну частини. Найбільш екстремальні (чорні) траси розташовані у верхній та центрально-північній частинах, тут спуски круті з кутом 40–50 градусів, вони вважаються складними. На висоті 1050 метрів траси більш пологі (30–35 градусів), що більше підходить для любителів і початківців. Завдяки бугельним підйомникам можна обирати собі траси в залежності від досвіду. Зимою працює 6 бугелів з пропускною здатністю 200–250 осіб. А для найменшеньких тут є бейбі-бугель. Для початківців на горі Тростян спеціально виділена частина схилу для занять новачків з інструктором, які в народі називають «долина чайників». Додаткові розваги на Тростяні – це катання на санках, квадроциклах та снігоходах. Серед екстремальних розваг набирає популярність спідрайдинг – це катання на лижах з парашутом. На жаль, на горі Тростян не передбачене нічне катання, але зимові вечори після активного катання у Славському ви можете провести у бані чи у чанах. Загальна довжина гірськолижних трас гори Тростян складає 22 000 метрів! Якщо ви сюди приїхали без свого гірськолижного спорядження, то тут працює прокат лижного інвентарю та сноубордів.

Відпочиваєте у Славському, то відвідайте гору Тростян обов'язково! І гори вражень вам забезпечені.